ВСУ 30 березня 2016 року розглянувши справу № 6-186цс16 за позовом страхової компанії до винуватця ДТП про відшкодування майнової шкоди в порядку регресу прийшов до наступного висновку.

При розгляді була сформована наступна правова позиція.

Підпунктом 33.1.4 пункту 33.1 статті 33, підпунктом "ґ" підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону "Про обов" язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів " (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин - 2012 рік) встановлено обов 'язок особи невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, письмово повідомити страховика про настання ДТП. Такий обов 'язок встановлено законодавством для надання страховику можливості перевірити обставини ДТП власними силами та запобігти необґрунтованим виплатам.

Отже, враховуючи зміст наведених правових норм можна зробити висновок, що у разі, якщо страхувальник або водій застрахованого транспортного засобу, який спричинив ДТП, не повідомив у встановлені строки страховика про настання такої події, внаслідок чого в останнього виникли необґрунтовані виплати, то після виплати страхового відшкодування страховик має підстави для регресного позову до страхувальника.

Разом з тим за наявності підтверджених документально поважних причин відсутності повідомлення підстав для стягнення страхового відшкодування в порядку регресу немає.

ВСУ залишив чинними рішення судів, які дійшли висновку, що сам по собі факт відсутності повідомлення відповідачем страховика про настання страхового випадку не може бути покладений в основу прийняття рішення, яке має ґрунтуватися на загальних положеннях про відшкодування збитків у впроваджувальних зобов'язаннях, до яких належать і регресні зобов'язання, тому спори про такі зобов'язання повинні вирішуватися в загальному порядку відшкодування збитків.