ВСУ 20 квітня 2016 року у цивільній справі № 6-2951цс15 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги (водопостачання) зробив такий юридичний висновок.

Основні принципи організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їх виробниками, виконавцями та споживачами, а також їх права та обов'язки, регулюються Законом "Про житлово-комунальні послуги".

Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень, будівель, споруд, житлових комплексів або комплексів будівель і споруд (стаття 1, частина друга статті 3, стаття 19 Закону).

Відповідно до частини першої статті 13 Закону залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:

1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо - та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);

2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);

3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (на балансі, укладення договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);

4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та посилення елементів конструкцій і мереж, їх реконструкція, відновлення несучої здатності несучих елементів конструкцій тощо).

Хоча в частині першій статті 19 Закону "Про житлово-комунальні послуги" і передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, однак відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, отримувати своєчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги відповідно до законодавства та умов договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону "Про житлово-комунальні послуги" обов "язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, відповідно до зазначених норм Закону споживачі зобов "язані сплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.


Адвокат Харків, Київ, Україна - юридичні послуги: розлучення, розділ майна, аліменти, реєстрація підприємства, реєстрація торгової марки, реєстрація ФОП, позбавлення батьківських прав