Верховний Суд розглянувши справу № 6-50цс16 про стягнення боргу за договором позики (укладений фізособами) сформулював таку позицію.

Поняття договору позики визначено статтею 1046 Цивільного кодексу, згідно з якою за цим договором одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальнику) гроші або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду і якості.

За своїми ознаками договір позики є реальним, відплатним або диспозитивно безкоштовним, одностороннім, строковим або безстроковим.

Договір позики вважається укладеним у момент вчинення дій з передачі предмета договору на основі попередньої домовленості (пункт 2 частини першої статті 1046 ЦК).