ВСУ 13 квітня 2016 року розглянувши справу № 6-3066цс15 за позовом подружжя до чоловіка про стягнення аліментів на утримання непрацездатної дружини зробив наступний висновок.

За положеннями ч. 2 ст. 75 СК право на утримання (аліменти) має той з подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 75 СК непрацездатним вважається той з подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом I, II або III групи. Один з подружжя є потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що аліментні зобов'язання на утримання одного з подружжя можуть бути призначені за наявності юридичних складових - сукупності умов, а саме:

- перебування в зареєстрованому шлюбі або у фактичних шлюбних відносинах після розірвання шлюбу (стаття 76 СК);

- непрацездатність одного з подружжя;

- потреба в матеріальній допомозі;

- рівень матеріального забезпечення нижче прожиткового.

Таким чином, право на утримання (аліменти) має непрацездатна особа, не забезпечена прожитковим мінімумом.