Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 16 вересня 2015 року, розглянувши справу № 6-43цс15, скасував ухвалу ВССУ про можливість обміну кредиту на депозит у проблемних банках і направив спір на новий касаційний розгляд.

Нагадаємо, під час розгляду справи № 6-17645св14 ВССУ визнав законним припинення кредитних зобов'язань і договору іпотеки на підставі збігу боржника і кредитора в одній особі.

ВСУ дійшов висновку, що у разі, коли боржник банку придбав право вимоги до банку за договором, відповідні два зобов'язання між банком і його боржником, який набув право вимоги, не можуть припинятися на підставі ст. 606 ЦК. Зазначена стаття до таких правовідносин не застосовується.

Роз'яснено, що відповідно до ст. 606 ЦК зобов'язання припиняється поєднанням (поєднанням) боржника та кредитора в одній особі. Зазначена підстава припинення цивільно-правового зобов'язання входить до групи підстав, що не належать до угод і не залежать від волі сторін.

За лексичним комумом (етимологічним) значенням слів, викладеним у Великому тлумачному словнику сучасної української мови, "поєднання, поєднувати" - це збирати разом; складаючи, зливаючи, створювати єдине ціле.

Таким чином, поєднання (збіг) боржника і кредитора в одній особі є у випадку, коли до сторони, яка є боржником, переходить відповідно до будь-якої зазначеної в законі підставою зобов'язання іншої особи, за якою ця особа є кредитором щодо боржника, і навпаки. Поєднання боржника і кредитора в одній особі може відбуватися для юридичних осіб - при реорганізації шляхом злиття або приєднання юридичних осіб, пов'язаних між собою взаємним зобов'язанням; для фізичних осіб - при спадковому правонаступництві у разі переходу майна кредитора до боржника і навпаки. Отже, при такому поєднанні боржника і кредитора (двох суб'єктів) один з цих суб'єктів повинен зникнути, у зв'язку з цим і припиняється правовідносини.

Враховуючи викладене, можна зробити висновок, що ст. 606 ЦК повинна застосовуватися судом до спірних правовідносин у разі, коли до сторони, яка є боржником, переходять зобов'язання іншої особи відповідно до будь-якої підстави, зазначеним у законі, і якщо при цьому один із суб'єктів правовідносини у зв'язку з обставинами, зазначеними в законі, зникає і з двох самостійних суб'єктів залишається (утворюється) один, в якому поєднується боржник і кредитор. Саме в такому разі підстава припинення цивільно-правового зобов'язання не залежатиме від волі сторін.

Таких за суттю висновків дійшов і суд касаційної інстанції під час розгляду касаційної скарги у справі № 6-29171св13.

У справі ВССУ не врахував, що в даному випадку не відбулося збігу та поєднання боржника і кредитора в одній особі в розумінні ст. 606 ЦК, і дійшов до помилкового висновку про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин зазначеної статті.

Крім того, у разі, коли боржник банку придбав право вимоги до банку, відповідні два зобов'язання між банком і його боржником, могли припинятися тільки відповідно до ст.ст. 601, 602 ЦК (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин). Однак, у разі зарахування зустрічних вимог діють обмеження, встановлені Законом "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).