ВСУ на спільному засіданні судових палат у цивільних і господарських справах 30 вересня розглянув справу № 6-780цс15 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, звернення стягнення на предмет іпотеки, витребування майна з чужого незаконного володіння та застосування наслідків недійсності договорів.

Під час розгляду Верховний Суд висловився щодо застосування позовної давності. Роз "яснено, що відповідно до частинок третьої, четвертої статті 267 ЦК позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленій до винесення ним рішення.

Відповідно до частини першої статті 303 ЦПК при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції під час розгляду справи здійснює перевірку та оцінку фактичних обставин справи та їх юридичну кваліфікацію в межах доводів апеляційної скарги, які вже були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Нові матеріально-правові вимоги, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції, не приймаються і не розглядаються судом апеляційної інстанції. Той факт, що сторона не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції у випадках, передбачених законом, може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, а не для рішення апеляційним судом її заяви про застосування позовної давності.

Оскільки стаття 267 ЦК є нормою матеріального права, суд апеляційної інстанції не має права розглядати заяву про застосування строків позовної давності.