ВСУ на засіданні Судової палати у цивільних справах 23 вересня 2015 року розглянув справу № 6-716цс15 за поданням держвиконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.

Під час розгляду справи Верховний Суд сформулював наступну правову позицію. Відповідно до статті 377-1 ЦПК питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику або повідомлення сторін та інших зацікавлених осіб за участю державного виконавця.

Ухвала суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України може бути оскаржена в апеляційному порядку (пункт 241 частини першої статті 293 ЦПК).

Водночас стаття 324 ЦПК містить норму, яка визначає перелік постанов суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку після їх перегляду в апеляційному порядку.

Оскарження ухвал апеляційного суду щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України цією статтею, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень у касаційному порядку, не передбачено.